полісинтетичний —
[пол'ісиентеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
полісинтетичний —
-а, -е. Такий, що об'єднує багато компонентів. Полісинтетичні мови — мови, в яких синтаксичні зв'язки виражаються об'єднанням в одне морфологічне ціле головного члена словосполучення і залежних від нього членів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полісинтетичний —
(грам.) довгослівний
Словник чужослів Павло Штепа
полісинтетичний —
полісинтети́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
полісинтетичний —
ПОЛІСИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е: ∆ Полісинтети́чні мо́ви — мови, в яких синтаксичні зв’язки виражаються об’єднанням в одне морфологічне ціле головного члена словосполучення і залежних від нього членів.
Словник української мови в 11 томах