політично
ПОЛІТИ́ЧНО.
Присл. до політи́чний 1, 4.
У більшості своїй наші кадри політично зрілі, ідейно загартовані, добре знають виробництво, вміють працювати з людьми (з публіц. літ.);
Я вийшов з інституту в 1914 році з умінням учити школярів, політично неписьменним і темним юнаком дев'ятнадцяти з половиною років (О. Довженко);
З тюрми випустили [Арте-ма], але на завод уже не прийняли як політично неблагонадійного (А. Головко);
В вільну хвилину підсідала до Марусі стара їмость і починала розмову, але тонко, політично, здалека (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)