політник

ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст.

Той, хто найнятий на літні роботи.

ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал.

Полільник.

Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. політник — I -а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. II -а, ч., діал. Полільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політник — полі́тник 1 іменник чоловічого роду найнятий на літні роботи рідко полі́тник 2 іменник чоловічого роду полільник діал.  Орфографічний словник української мови
3. політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32).  Словник української мови в 11 томах
4. політник — Політник, -ка м. Рабочій на лѣто. Желех.  Словник української мови Грінченка