політник —
I -а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. II -а, ч., діал. Полільник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
політник —
полі́тник 1 іменник чоловічого роду найнятий на літні роботи рідко полі́тник 2 іменник чоловічого роду полільник діал.
Орфографічний словник української мови
політник —
ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
політник —
ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32).
Словник української мови в 11 томах