політник
Політник, -ка
м. Рабочій на лѣто. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політник — I -а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. II -а, ч., діал. Полільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політник — полі́тник 1 іменник чоловічого роду найнятий на літні роботи рідко полі́тник 2 іменник чоловічого роду полільник діал. Орфографічний словник української мови
- політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах