1. Орфографічний словник української мови

політник

полі́тник 1

іменник чоловічого роду

найнятий на літні роботи

рідко

полі́тник 2

іменник чоловічого роду

полільник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політник — I -а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. II -а, ч., діал. Полільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  4. політник — Політник, -ка м. Рабочій на лѣто. Желех. Словник української мови Грінченка