1. Великий тлумачний словник сучасної мови

політник

полі́тник

I -а, ч., розм., заст.

Той, хто найнятий на літні роботи.

II -а, ч., діал.

Полільник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політник — полі́тник 1 іменник чоловічого роду найнятий на літні роботи рідко полі́тник 2 іменник чоловічого роду полільник діал. Орфографічний словник української мови
  2. політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  4. політник — Політник, -ка м. Рабочій на лѣто. Желех. Словник української мови Грінченка