політниця

полі́тниця

I -і.

Жін. до політник I.

II -і, діал.

Жін. до політник II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політниця — полі́тниця 1 іменник жіночого роду, істота робітниця, найнята на літні роботи рідко полі́тниця 2 іменник жіночого роду, істота полільниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. політниця — ПОЛІ́ТНИЦЯ¹, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник¹. Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбується, не рівня нянькам (К. Гордієнко); * У порівн. Ватя .. присіла коло куща, поралась та вешталась, наче політниця (І. Словник української мови у 20 томах
  3. політниця — ПОЛІ́ТНИЦЯ¹, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник¹. Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбуєпгься, не рівня нянькам (Горд., Заробітчани, 1949, 29); *У порівн. Ватя.. Словник української мови в 11 томах
  4. політниця — I. Політниця, -ці ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у. --------------- II. Політниця, -ці ж. Полольщица. Переясл. у. Словник української мови Грінченка