політниця
полі́тниця 1
іменник жіночого роду, істота
робітниця, найнята на літні роботи
рідко
полі́тниця 2
іменник жіночого роду, істота
полільниця
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політниця — I -і. Жін. до політник I. II -і, діал. Жін. до політник II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політниця — ПОЛІ́ТНИЦЯ¹, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник¹. Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбується, не рівня нянькам (К. Гордієнко); * У порівн. Ватя .. присіла коло куща, поралась та вешталась, наче політниця (І. Словник української мови у 20 томах
- політниця — ПОЛІ́ТНИЦЯ¹, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник¹. Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбуєпгься, не рівня нянькам (Горд., Заробітчани, 1949, 29); *У порівн. Ватя.. Словник української мови в 11 томах
- політниця — I. Політниця, -ці ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у. --------------- II. Політниця, -ці ж. Полольщица. Переясл. у. Словник української мови Грінченка