1. Великий тлумачний словник сучасної мови

політкерівник

політкерівни́к

-а, ч., іст.

У Збройних Силах СРСР до 1942 р. – особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин.

|| У Збройних Силах СРСР з 1935 р. по 1942 р. – військове звання для різних категорій політичного складу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політкерівник — політкерівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. політкерівник — ПОЛІТКЕРІВНИ́К, а́, ч. У Збройних Силах СРСР до 1942.р. – особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин. Вдень просто серед поля, в рипучому снігу, на холодному зимовому вітрі політкерівники читали їм [бійцям] газети (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. політкерівник — ПОЛІТКЕРІВНИ́К, а́, ч. У Збройних Силах СРСР до 1942.р. — особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин. Вдень просто серед поля, в рипучому снігу... Словник української мови в 11 томах