політник
ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи.
ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник.
Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політник — I -а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. II -а, ч., діал. Полільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політник — полі́тник 1 іменник чоловічого роду найнятий на літні роботи рідко полі́тник 2 іменник чоловічого роду полільник діал. Орфографічний словник української мови
- політник — ПОЛІ́ТНИК¹, а, ч., розм., заст. Той, хто найнятий на літні роботи. ПОЛІ́ТНИК², а, ч., діал. Полільник. Політники посовувались по буряках все далі та далі. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- політник — Політник, -ка м. Рабочій на лѣто. Желех. Словник української мови Грінченка