політональний

ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до політональності.

Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. політональний — -а, -е, спец. Стос. до політональності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політональний — політона́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. політональний — ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до політональності. Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 19).  Словник української мови в 11 томах