1. Словник української мови у 20 томах

політональний

ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до політональності.

Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політональний — -а, -е, спец. Стос. до політональності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політональний — політона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. політональний — ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до політональності. Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 19). Словник української мови в 11 томах