політональний
ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до політональності.
Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політональний — -а, -е, спец. Стос. до політональності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політональний — політона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- політональний — ПОЛІТОНА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до політональності. Особливого колориту надають музиці [другої симфонії Л. Ревуцького] окремі поліладові й політональні моменти, що випливають з принципу народної ладової мінливості (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах