поліхромний
ПОЛІХРО́МНИЙ, а, е, спец.
Прикм. до поліхромі́я.
Зникли одноманітні сірі тони. Верстати випускають з поліхромним фарбуванням (з публіц. літ.);
В центральних районах [України] переважають червоні і сині [вишивки], а далі на Захід – поліхромні в одній якійсь кольоровій гамі (з наук. літ.);
// Який характеризується поліхромією.
Розвивається [у сарматський час] так званий поліхромний стиль, у якому кольоровий ефект досягався шляхом поєднання на золотому або срібному фоні різних вставок з яскравого різнокольорового каміння і скла (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)