поліхромний

ПОЛІХРО́МНИЙ, а, е, спец.

Прикм. до поліхромі́я.

Зникли одноманітні сірі тони. Верстати випускають з поліхромним фарбуванням (з публіц. літ.);

В центральних районах [України] переважають червоні і сині [вишивки], а далі на Захід – поліхромні в одній якійсь кольоровій гамі (з наук. літ.);

// Який характеризується поліхромією.

Розвивається [у сарматський час] так званий поліхромний стиль, у якому кольоровий ефект досягався шляхом поєднання на золотому або срібному фоні різних вставок з яскравого різнокольорового каміння і скла (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліхромний — -а, -е, спец. Прикм. до поліхромія. || Який характеризується поліхромією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліхромний — поліхро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поліхромний — ПОЛІХРО́МНИЙ, а, е, спец. Прикм. до поліхромі́я. Зникли одноманітні сірі тони. Верстати випускають з поліхромним фарбуванням (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах