Словник української мови у 20 томах

помальований

ПОМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до помалюва́ти 1–3.

Одвірки коло дверей були помальовані темно-синьою, а двері ясно-синьою фарбою (І. Нечуй-Левицький);

Тхнуло .. фарбою від недавно помальованих стін (О. Ільченко);

На столі перед генералом лежала велика карта, вся помальована червоним олівцем (В. Собко);

Пил од ніг людських сідав [у церкві] на грубо помальованих богах, на убогій позолоті (М. Коцюбинський);

Наше козацьке лицарство було там скрізь по ограді [монастирській] помальоване, щоб народ дививсь да не забував (П. Куліш);

// у знач. прикм.

Помальовані рами вікон;

Помальована дошка;

// помальо́вано, безос. пред.

Був там [у церкві на малюнках] і козак Байда, що висів ребром у турків на гаку, а не зламав своєї віри.., – все там помальовано, щоб усяке знало, які-то колись були лицарі на Вкраїні (П. Куліш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помальований — помальо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. помальований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помалювати 1-3). || у знач. прикм. || помальовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помальований — ПОМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помалюва́ти 1-3. Одвірки коло дверей були помальовані темно-синьою, а двері ясно-синьою фарбою (Н.-Лев., II, 1956, 125); Тхнуло свічним нагаром, розігрітим воском, фарбою від недавно помальованих стін (Ільч.  Словник української мови в 11 томах