помалу-малу

ПОМА́ЛУ-МА́ЛУ, присл., розм.

Те саме, що пома́лу.

Плакала [Гаїнка] довго, тоді помалу-малу почала затихати (Б. Грінченко);

Залишившися наодинці з незвичайною гостею, Друзь помалу-малу впорався зі своїм сторопінням (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. помалу-малу — пома́лу-ма́лу прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. помалу-малу — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. помалу-малу — присл., розм. Те саме, що помалу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помалу-малу — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
5. помалу-малу — Пома́лу-малу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. помалу-малу — ПОМА́ЛУ-МА́ЛУ, присл., розм. Те саме, що пома́лу. Плакала [Гаїнка] довго, тоді помалу-малу почала затихати (Гр., II, 1963, 460); Залишившися наодинці з незвичайною гостею, Друзь помалу-малу впорався зі своїм сторопінням (Шовк., Людина..  Словник української мови в 11 томах