помаранч

ПОМАРА́НЧ, а, ч.

Те саме, що помера́нець.

На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич);

– Діду, дайте помаранч! – попросив він (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. помаранч — помара́нч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. помаранч — див. апельсин  Словник синонімів Вусика
3. помаранч — -а, ч. Те саме, що помаранча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помаранч — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А.  Словник синонімів української мови
5. помаранч — ПОМАРА́НЧ, а, ч. Те саме, що помара́нча. На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в’юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Смолич, І, 1958, 56); — Діду, дайте помаранч! — попросив він (Донч., VI, 1957, 118).  Словник української мови в 11 томах