1. Словник української мови у 20 томах

помаранч

ПОМАРА́НЧ, а, ч.

Те саме, що помера́нець.

На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич);

– Діду, дайте помаранч! – попросив він (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помаранч — помара́нч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. помаранч — див. апельсин Словник синонімів Вусика
  3. помаранч — -а, ч. Те саме, що помаранча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помаранч — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А. Словник синонімів української мови
  5. помаранч — ПОМАРА́НЧ, а, ч. Те саме, що помара́нча. На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в’юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Смолич, І, 1958, 56); — Діду, дайте помаранч! — попросив він (Донч., VI, 1957, 118). Словник української мови в 11 томах