1. Словник української мови в 11 томах

помаранч

ПОМАРА́НЧ, а, ч. Те саме, що помара́нча.

На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в’юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Смолич, І, 1958, 56);

— Діду, дайте помаранч! — попросив він (Донч., VI, 1957, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помаранч — помара́нч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. помаранч — див. апельсин Словник синонімів Вусика
  3. помаранч — -а, ч. Те саме, що помаранча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помаранч — ПОМАРА́НЧ, а, ч. Те саме, що помера́нець. На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси. Поміж них в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич); – Діду, дайте помаранч! – попросив він (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. помаранч — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А. Словник синонімів української мови