помаранчевий

ПОМАРА́НЧЕВИЙ, а, е.

1. Прикм. до помара́нча і помара́нч.

Садки [на Капрі] повні помаранчевих і цитринових дерев (М. Коцюбинський);

Помаранчеві сади;

// Вигот. з плодів помаранчі.

Василько випив півпляшки помаранчевого ситра (Л. Смілянський);

Зовсім розгублений сів я пити чай з помаранчевим варенням (Ю. Яновський).

2. Який має колір шкірки помаранчі; жовтогарячий.

Промені сонця помаранчевого кольору малюють якийсь гротеск на стіні (Ірина Вільде).

3. у знач. ім. помара́нчеві, вих, мн. Підродина родини рутових, яка включає цитрусові й деякі інші субтропічні вічнозелені рослини.

Значення в інших словниках

1. помаранчевий — помара́нчевий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. помаранчевий — (колір) жовтогарячий, сов. оранжевочервоний.  Словник синонімів Караванського
3. помаранчевий — -а, -е. 1》 Прикм. до помаранча і помаранч. || Вигот. з плодів помаранчі. 2》 Який має колір шкірки помаранчі; оранжево-червоний. 3》 у знач. ім. помаранчеві, -вих, мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помаранчевий — помаранче́вий → помаранчовий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. помаранчевий — АПЕЛЬСИ́НОВИЙ (стосовний до апельсина, а також виготовлений з нього), ПОМАРА́НЧЕВИЙ. Апельсинові шкурки валялися на прихваченій морозом землі (О. Ільченко); В кам'яних будинках, оточених помаранчевими садами, мліли від спеки іноземні посли (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови
6. помаранчевий — ПОМАРА́НЧЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до помара́нча і помара́нч. Насамперед [на Капрі] — виноград.. Рядом з ним садки, повні помаранчевих і цитринових дерев (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах