поменшати

ПОМЕ́НШАТИ, аю, аєш, док.

1. Стати меншим за розміром, об'ємом.

Червоне кружало серед неба поменшало (І. Нечуй-Левицький);

Хутір Маненький так звано тим, що в ньому було всього три хати. Та згодом він іще поменшав, бо зосталося тільки дві: одна згоріла (Б. Грінченко);

Трупи позмерзались, поменшали (Григорій Тютюнник);

// безос. Зменшитися кількістю.

Час наближався до півночі, бо комарів поменшало (Ю. Яновський);

Як помітила Докія, в чубі сина поменшало золотистих іскорок (М. Стельмах);

// Понизитися в рівні (про воду і т. ін.); спасти.

Вода в річці поменшала.

2. Обмежитися в силі, в ступені свого вияву.

Мені ділечка побільшало, А здоров'ячка поменшало (П. Чубинський);

Астма мене не мучить. Бронхіт теж поменшав (М. Коцюбинський);

Стрілянина тим часом вщухла, і вітер ніби поменшав (О. Гончар).

◇ (1) Не поме́ншає кого, жарт. – не трапиться нічого поганого з кимсь, не зазнає втрат хтось.

Чому його називають Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім'я до нього не пасувало – ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише – Мишуня. Гаразд, нехай звуть, як хочуть, його од цього не поменшає (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. поменшати — поме́ншати 1 дієслово доконаного виду стати меншим поме́ншати 2 дієслово доконаного виду обмежитися в силі поменша́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поменшати — -аю, -аєш, док. 1》 Стати меншим розміром, об'ємом. || безос. Зменшитися кількістю. || Понизитися в рівні (про воду і т. ін.); спасти. Не поменшає кого — не трапиться нічого поганого з ким-небудь, не зазнає втрат хтось. 2》 Обмежитися в силі, ступені свого вияву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поменшати — не поме́ншає кого, жарт. Не трапиться нічого поганого з кимсь, не зазнає втрат хтось. Чому його називають Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім’я до нього не пасувало — ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише — Мишуня. Гаразд, нехай звуть, як хочуть, його од цього не поменшає (Ю. Яновський).  Фразеологічний словник української мови
4. поменшати — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. поменшати — Поме́ншати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поменшати — ПОМЕ́НШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати меншим розміром, об’ємом. Червоне кружало серед неба поменшало (Н.-Лев., II, 1956, 197); Хутір Маненький так звано тим, що в ньому було всього три хати.  Словник української мови в 11 томах