поменшати

не поме́ншає кого, жарт. Не трапиться нічого поганого з кимсь, не зазнає втрат хтось. Чому його називають Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім’я до нього не пасувало — ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише — Мишуня. Гаразд, нехай звуть, як хочуть, його од цього не поменшає (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. поменшати — поме́ншати 1 дієслово доконаного виду стати меншим поме́ншати 2 дієслово доконаного виду обмежитися в силі поменша́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поменшати — -аю, -аєш, док. 1》 Стати меншим розміром, об'ємом. || безос. Зменшитися кількістю. || Понизитися в рівні (про воду і т. ін.); спасти. Не поменшає кого — не трапиться нічого поганого з ким-небудь, не зазнає втрат хтось. 2》 Обмежитися в силі, ступені свого вияву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поменшати — ПОМЕ́НШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати меншим за розміром, об'ємом. Червоне кружало серед неба поменшало (І. Нечуй-Левицький); Хутір Маненький так звано тим, що в ньому було всього три хати.  Словник української мови у 20 томах
4. поменшати — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. поменшати — Поме́ншати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поменшати — ПОМЕ́НШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати меншим розміром, об’ємом. Червоне кружало серед неба поменшало (Н.-Лев., II, 1956, 197); Хутір Маненький так звано тим, що в ньому було всього три хати.  Словник української мови в 11 томах