помережаний

ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ і ПОМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до помере́жати і помере́жити.

Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов'язані, кожушок помережаний (С. Чорнобривець);

Глухі будуть ночі без твого зітхання, Німі й посивілі дороги без твоїх кроків, Небо й води темні без твоїх очей. Довго сиділа, втупившись в аркуш фіалкового паперу, помережений її почерком. І оце її відомщення? (П. Загребельний);

Андрій Смолка постукав у шибку, помережану візерунками (А. Шиян);

Обличчя її, густо помережане зморшками, теж було посвіжіле (Я. Гримайло);

Рукопис першого варіанта перекладу [поеми Я. Купали], густо помережаний синім олівцем редактора (Т. Масенко);

Орест дивився на цього присадкуватого чоловіка з подобою, помереженою синюватими смугами і застиглим рум'янцем (Олесь Досвітній);

Він витягає з портфеля білі листки, густо помережені цифрами (В. Собко);

// помере́жано, безос. пред.

Вздовж і впоперек схили помережано стежками (І. Кириленко).

Значення в інших словниках

1. помережаний — помере́жаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помережаний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. помережаний — [помеирежанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. помережаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помережати. || помережано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. помережаний — ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помере́жати. Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов’язані, кожушок помережаний (Чорн.  Словник української мови в 11 томах