помережаний
ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ і ПОМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до помере́жати і помере́жити.
Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов'язані, кожушок помережаний (С. Чорнобривець);
Глухі будуть ночі без твого зітхання, Німі й посивілі дороги без твоїх кроків, Небо й води темні без твоїх очей. Довго сиділа, втупившись в аркуш фіалкового паперу, помережений її почерком. І оце її відомщення? (П. Загребельний);
Андрій Смолка постукав у шибку, помережану візерунками (А. Шиян);
Обличчя її, густо помережане зморшками, теж було посвіжіле (Я. Гримайло);
Рукопис першого варіанта перекладу [поеми Я. Купали], густо помережаний синім олівцем редактора (Т. Масенко);
Орест дивився на цього присадкуватого чоловіка з подобою, помереженою синюватими смугами і застиглим рум'янцем (Олесь Досвітній);
Він витягає з портфеля білі листки, густо помережені цифрами (В. Собко);
// помере́жано, безос. пред.
Вздовж і впоперек схили помережано стежками (І. Кириленко).
Значення в інших словниках
- помережаний — помере́жаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- помережаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- помережаний — [помеирежанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- помережаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помережати. || помережано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помережаний — ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помере́жати. Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов’язані, кожушок помережаний (Чорн. Словник української мови в 11 томах