1. Словник української мови в 11 томах

помережаний

ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помере́жати.

Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов’язані, кожушок помережаний (Чорн., Визволення, 1949, 40);

Андрій Смолка постукав у шибку, помережану візерунками (Шиян, Переможці, 1950, 160);

Обличчя її, густо помережане зморшками, теж було посвіжіле (Грим., Незакінч. роман, 1962, 19);

Я довго зберігав рукопис першого варіанта перекладу [поеми Я. Купали], густо помережаний синім олівцем редактора (Мас., Життя.., 1960, 11);

// помере́жано, безос. присудк. сл.

Вздовж і впоперек схили помережано стежками (Кир., Вибр., 1960, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помережаний — помере́жаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. помережаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. помережаний — [помеирежанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. помережаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помережати. || помережано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. помережаний — ПОМЕРЕ́ЖАНИЙ і ПОМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помере́жати і помере́жити. Черевики на ньому фабричні, полотняні холоші акуратно пов'язані, кожушок помережаний (С. Словник української мови у 20 томах