померзнути
ПОМЕ́РЗНУТИ і ПОМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. поме́рз, ла, ло; док.
1. Загинути від морозу, холоду (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь).
Стояла люта зима .. Багато тоді народу померзло (Панас Мирний);
Справді, був він невдачливий .. накупив цибулі – думав баришувати, цибуля померзла (Грицько Григоренко);
Сніги перепадали невеликі, а морози давили, як на пропасть, так що на горбах озимина померзла (Григорій Тютюнник).
2. Мерзнути якийсь час.
– Вже краще померзнемо, Васильку, та батька, може, знайдемо (П. Панч).
3. Дуже змерзнути, відчувши холод (про всіх або багатьох).
Мотря та хазяйка її .. жалілися на проклятущий мороз .. Вони сиділи на печі, й то померзли (Панас Мирний);
[Маша:] Галопом, дівчата! Щоб не померзнути. Галопом! (І. Микитенко);
Вітер .. такий холодний, що чисто руки померзли (В. Винниченко).
4. рідко. Затвердіти від морозу, перетворитися в кригу; змерзтися.
Словник української мови (СУМ-20)