померзлий

ПОМЕ́РЗЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до поме́рзти.

2. у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду.

Померзлі виноградники потребують найстараннішого проведення всіх агротехнічних заходів (з наук. літ.).

3. у знач. прикм. Який дуже змерз, відчувши холод, мороз.

Померзлі, мокрі, озвірілі .. В багні, в якімсь липучім зіллі, Ми повертались до села... (М. Рильський).

4. у знач. прикм., рідко. Який затвердів від морозу, перетворився в кригу; промерзлий.

Скрипить померзлий сніг з-під підошов (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. померзлий — поме́рзлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. померзлий — [померзлией] м. (на) -злому/-з'л'ім, мн. -з'л'і  Орфоепічний словник української мови
3. померзлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до померзти. 2》 у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду. 3》 у знач. прикм. Який дуже змерз, відчувши холод, мороз. 4》 у знач. прикм., рідко. Який затвердів від морозу, перетворився на кригу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. померзлий — ПОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поме́рзти. 2. у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду. Померзлі виноградники потребують найстараннішого проведення всіх агротехнічних заходів (Хлібороб Укр., 5,, 1967, 31). 3. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах
5. померзлий — Померзлий, -а, -е Смерзшій.  Словник української мови Грінченка