померзлий
ПОМЕ́РЗЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до поме́рзти.
2. у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду.
Померзлі виноградники потребують найстараннішого проведення всіх агротехнічних заходів (Хлібороб Укр., 5,, 1967, 31).
3. у знач. прикм. Який дуже змерз, відчувши холод, мороз.
Померзлі, мокрі, озвірілі.. В багні, в якімсь липучім зіллі, Ми повертались до села… (Рильський, Поеми, 1957, 180).
4. у знач. прикм., рідко. Який затвердів від морозу, перетворився в кригу.
Скрипить померзлий сніг з-під підошов (Руд., Ленінградці, 1948, 51).
Словник української мови (СУМ-11)