помилково

ПОМИЛКО́ВО.

1. Присл. до помилко́вий.

Помилково розраховувати на допомогу.

2. Без певної мети, без певного наміру; випадково.

Зазначте, що помилково вона [повість] пущена тільки за одним моїм підписом (Панас Мирний);

На плечах у нього міцно сидить рухлива лобата голова, яка .. готувалася людині-велетневі, а опинилася помилково у Маковейчика (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. помилково — помилко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. помилково — 1》 Присл. до помилковий. 2》 Без певної мети, без певного наміру; ненароком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помилково — ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О.  Словник синонімів української мови
4. помилково — ПОМИЛКО́ВО. 1. Присл. до помилко́вий. У нас ще водяться люди, які помилково вважають, нібито в нашій країні не в пошані гостра й принципова критика (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 194). 2. Без певної мети, без певного наміру; ненароком.  Словник української мови в 11 томах