помилуватися

ПОМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Помилува́ти один одного.

Поцілуймося, Помилуймося, Хто кому рад (П. Чубинський).

2. Милуватися один з одним якийсь час.

Стрілися, помилувалися і навіки розсталися.

3. ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без дод. Милуватися ким-, чим-небудь якийсь час.

Всі, хто має хоч хвилиночку зайву, мерщій сунуть на улицю дихнути повітрям вільним, помилуватися світом ясним (Панас Мирний);

Перед тим, як вийти на вулицю, вони постояли трохи у під'їзді, помилувалися чистотою засніженої досвітньої вулиці (І. Муратов);

Рідко хто пройде тут помилуватися з осіннього моря, що цілий час шумить непривітно й одноманітно (І. Микитенко);

– А тут помилуйтеся, які красунчики! – захоплено казав Бутаков, зупинившись над жовтенькими пухнастими пташенятами (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. помилуватися — помилува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помилуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Помилувати один одного. 2》 Милуватися один з одним якийсь час. 3》 ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без додатка. Милуватися ким-, чим-небудь якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помилуватися — ПОМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Помилува́ти один одного. Поцілуймося, Помилуймося, Хто кому рад (Чуб., IV, 1877, 239). 2. Милуватися один з одним якийсь час. 3. ким, чим, з кого — чого, на кого — що і без додатка.  Словник української мови в 11 томах
4. помилуватися — Помилуватися, -луюся, -єшся гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239.  Словник української мови Грінченка