поминатися
ПОМИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Пас. до помина́ти¹ 3.
– Ох, моя матінко! снився мені батенько! – Цур йому, доненько! поминаться хоче (Номис).
2. діал. Домагатися.
Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)