помлівати

ПОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.

Знемагати від моральних мук, болісних переживань і т. ін.; страждати.

Помліває мати за долю своєї нещасної доньки.

Значення в інших словниках

1. помлівати — помліва́ти дієслово недоконаного виду знемагати рідко  Орфографічний словник української мови
2. помлівати — -аю, -аєш, недок., рідко. Знемагати від душевного болю, глибоких переживань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помлівати — ПОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Знемагати від душевного болю, глибоких переживань і т. ін. ◊ Се́рце (душа́) помліва́є — хтось зазнає душевного болю, глибоко переживає. Моє серденько мліє, Мліє, помліває (Чуб., V, 1874, 403).  Словник української мови в 11 томах