помокріти

ПОМОКРІ́ТИ, і́є.

Док. до мокрі́ти.

Стіна у підвалі помокріла;

Кирик .. підійшов до товариша, в якого від напруги зморшки на чолі помокріли, а винуваті очі забігали, заметались (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. помокріти — помокрі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помокріти — -іє. Док. до мокріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помокріти — ПОМОКРІ́ТИ, і́є. Док. до мокрі́ти. Стіна у підвалі помокріла.  Словник української мови в 11 томах
4. помокріти — Помокріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться мокрымъ.  Словник української мови Грінченка