помокріти
ПОМОКРІ́ТИ, і́є.
Док. до мокрі́ти.
Стіна у підвалі помокріла;
Кирик .. підійшов до товариша, в якого від напруги зморшки на чолі помокріли, а винуваті очі забігали, заметались (М. Циба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помокріти — помокрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помокріти — -іє. Док. до мокріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помокріти — ПОМОКРІ́ТИ, і́є. Док. до мокрі́ти. Стіна у підвалі помокріла. Словник української мови в 11 томах
- помокріти — Помокріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться мокрымъ. Словник української мови Грінченка