помолодшати
ПОМОЛО́ДШАТИ, аю, аєш, док.
Стати молодшим (на вигляд, відчуттям).
Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть (М. Коцюбинський);
Мати стара, ні трішки не помолодшала, ще, навпаки, не одну срібну нитку вплело в її волосся (А. Головко);
Вона відпочила після подорожі, засмагле обличчя посвітлішало, помолодшало (З. Тулуб);
* Образно. Наша столиця помолодшала;
// Відчути себе молодшим.
І в раю не побачиш ти яблук таких. Ось попробуй – і враз помолодшаєш вдвічі (О. Левада);
// Стати молодшим віком.
– Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)