помолоділий

ПОМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до помолоді́ти.

Марті здавалося, що вона все іще бачить, як він [Антін] біга по хаті з помолоділим зразу обличчям (М. Коцюбинський);

На ньому був новий костюм, .. свіжа сорочка, він був чисто виголений і помолоділий (М. Чабанівський);

Карпо Васильович, враз помолоділий, з'явився на ґанку і, скинувши кашкет, став дивитися вгору, мовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного... (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний);

* Образно. Наче хтось невидимий ласкаво гладив теплою рукою помолоділу землю (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. помолоділий — помолоді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помолоділий — [помолоуд’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. помолоділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помолодіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помолоділий — ПОМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помолоді́ти. Марті здавалося, що вона все іще бачить, як він біга по хаті з помолоділим зразу обличчям (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах