Орфографічний словник української мови

помолоділий

помолоді́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помолоділий — [помолоуд’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  2. помолоділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помолодіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помолоділий — ПОМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до помолоді́ти. Марті здавалося, що вона все іще бачить, як він [Антін] біга по хаті з помолоділим зразу обличчям (М. Коцюбинський); На ньому був новий костюм, .. свіжа сорочка, він був чисто виголений і помолоділий (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. помолоділий — ПОМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помолоді́ти. Марті здавалося, що вона все іще бачить, як він біга по хаті з помолоділим зразу обличчям (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах