помолодіти

ПОМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати молодшим на вигляд.

– Час своє бере! – глухим голосом одказав Рубець. – А от ви помолоділи (Панас Мирний);

Аж помолодів, розцвів старий (А. Головко);

Помолоділи обличчя людей (І. Цюпа);

* Образно. Після віків неволі урвалася загата заборон, пробудився відвічний слов'янський Ужгород й трусонув сивиною, помолодів (з наук. літ.);

// Відчути себе молодим.

Я .. в Мар'янівці жила, .. щороку боліла, а тут стала, наче помолоділа: легко дишеться, веселіше на світ дивишся (Панас Мирний);

І я, її [мелодію] почувши в тиху мить, У шістдесятім літі цього віку .. помолодів На півжиття (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. помолодіти — помолоді́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помолодіти — -ію, -ієш, док. Стати моложавим. || Відчути себе молодим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помолодіти — ПОМОЛОДІ́ТИ (стати молодшим на вигляд; відчути себе молодим, молодшим), ПОМОЛО́ДШАТИ, ВІДМОЛОДІ́ТИ, ОМОЛОДІ́ТИ розм., ЗАМОЛОДІ́ТИ розм. — Недок.: молоді́ти, моло́дшати.  Словник синонімів української мови
4. помолодіти — ПОМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати моложавим. — Час своє бере! — глухим голосом одказав Рубець. — А от ви помолоділи (Мирний, III, 1954,265); Аж помолодів, розцвів старий (Головко, І, 1957, 256); Злетіла з брів вічна хмарність...  Словник української мови в 11 томах
5. помолодіти — Помолоді́ти, -ді́ю, -єш гл. Помолодѣть, сдѣлаться молодымъ. Помолодів і зробився ще кращий, ніж був. Рудч. Ск. І. 128.  Словник української мови Грінченка