Словник української мови у 20 томах

помолоти

ПОМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., що і без дод.

1. Змолоти все або багато чого-небудь.

Помолоти жито і пшеницю.

2. Молоти якийсь час.

3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях.

Помолов – тому руку, тому ногу (Номис);

Як вихватить дід із воза велику притику, – Побив бабі, помолов голову і пику (із журн.).

◇ (1) Помоло́ти язико́м (д) див. моло́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помолоти — помоло́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. помолоти — -мелю, -мелеш, док., перех. і без додатка. 1》 Змолоти все чи багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2》 Молоти якийсь час. 3》 перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помолоти — Помоло́ти, -мелю́, -ме́леш, -ме́лють; помоло́в, -ло́ла; поме́лений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. помолоти — ПОМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех. і без додатка. 1. Змолоти все або багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2. Молоти якийсь час. ◊ Помоло́ти язико́м див. язи́к. 3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях.  Словник української мови в 11 томах
  5. помолоти — Помолоти, -мелю, -леш гл. Помолоть, смолоть.  Словник української мови Грінченка