поморити
ПОМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., кого, що.
1. Заморити (у 1 знач.) всіх або багатьох.
Де взялася на людей морія [мор], Поморила дев'ять братів милих, Зосталася .. ненька (Л. Первомайський);
// рідко. Отруїти всіх або багатьох.
Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці.., Що замуж [заміж] за старих ходили І мишаком їх поморили (І. Котляревський).
2. перен., розм. Довести до виснаження, знемоги усіх або багатьох.
Щоб не поморити голодом сім'ї, Млинковський пускавсь на хитрощі; виїжджав найнятими кіньми з дому до першого села, просив у батюшки усякої харчі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)