поморщитися
ПОМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.
1. Вкритися зморшками (див. змо́ршка¹).
Вони [чоловіки] люблять жінок, поки жінки молоді, а як лиш жінка трохи поморщиться, тоді шукають собі інших (Л. Мартович);
// тільки 3 ос. Зібратися в зморшки (про шкіру на обличчі, тілі людини або тварини і т. ін.).
На його пальцях, навіть на долонях, шкура так поморщилась та порепалась, ніби потріскалась на жару (І. Нечуй-Левицький);
Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск (І. Франко);
Поморщилась [у Софії] шия, побабіло обличчя (О. Гончар).
2. Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття.
Поморщившись, закопилив [сотник] губу .. та й пішов у світлицю (Г. Квітка-Основ'яненко);
Горленко поморщився і відвернувся. Він почував себе погано не тільки фізично, але й морально (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)