Словник української мови у 20 томах

помуркотати

ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док.

1. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час.

2. що і без дод., перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.

Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помуркотати — помуркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. помуркотати — -очу, -очеш і помуркотіти, -очу, -отиш, док. 1》 неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. помуркотати — Помуркота́ти, -кочу, -чеш гл. Помурлыкать. --------------- Помуркота́ти, -чу́, -чеш гл. Помурлыкать.  Словник української мови Грінченка