помуркотати

помуркота́ти

-очу, -очеш і помуркотіти, -очу, -отиш, док.

1》 неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час.

2》 перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.

Значення в інших словниках

1. помуркотати — помуркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. що і без дод., перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
4. помуркотати — Помуркота́ти, -кочу, -чеш гл. Помурлыкать. --------------- Помуркота́ти, -чу́, -чеш гл. Помурлыкать.  Словник української мови Грінченка