помуркотати
помуркота́ти
-очу, -очеш і помуркотіти, -очу, -отиш, док.
1》 неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час.
2》 перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помуркотати — помуркота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. що і без дод., перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Словник української мови в 11 томах
- помуркотати — Помуркота́ти, -кочу, -чеш гл. Помурлыкать. --------------- Помуркота́ти, -чу́, -чеш гл. Помурлыкать. Словник української мови Грінченка