помуркотати
Помуркота́ти, -кочу, -чеш
гл. Помурлыкать.
---------------
Помуркота́ти, -чу́, -чеш
гл. Помурлыкать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помуркотати — помуркота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помуркотати — -очу, -очеш і помуркотіти, -очу, -отиш, док. 1》 неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. що і без дод., перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- помуркотати — ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. 1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Словник української мови в 11 томах