1. Словник української мови Грінченка

помуляти

Пому́ляти, -ляю, -єш

гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помуляти — пому́ляти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. помуляти — -яю, -яєш, рідко помулити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. 1》 Намуляти (див. намуляти II) у багатьох місцях. 2》 Муляти (у 1 знач.) якийсь час. 3》 перен., розм. Муляти (у 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помуляти — ПОМУ́ЛЯТИ, яю, яєш і рідко ПОМУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що і без дод. 1. Намуляти (див. наму́лювати²) у багатьох місцях. 2. Муляти (у 1 знач.) якийсь час. 3. перен., розм. Муляти (у 2 знач.) якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. помуляти — ПОМУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідко ПОМУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка. 1. Намуляти ( див. наму́ляти²) у багатьох місцях. 2. Муляти (у 1 знач.) якийсь час. 3. перен., розм. Муляти (у 2 знач.) якийсь час. Словник української мови в 11 томах