поміркований
ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий.
Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав, коли б часом з цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його [нього] кінець (І. Нечуй-Левицький);
Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (О. Гончар);
// Без претензій; скромний.
Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич).
2. Який дотримується не крайніх позицій у політиці, а схильний до компромісу, угодовства.
Будучи за політичними поглядами людиною поміркованою, [І. І.] Срезневський не міг, однак, без співчуття дивитися на злиденне життя простого люду (з наук.-попул. літ.);
// У якому виявляються не крайні позиції у політиці, а схильність до компромісу, угодовства.
Це .. дуже помірковані, ліберальні .. гасла (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)