поміркований

помірко́ваний

-а, -е.

1》 Який керується у своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий.

|| Без претензій; скромний.

2》 Який дотримується не крайніх позицій у політиці, схильний до компромісу, угодовства.

|| У якому виявляються не крайні позиції у політиці, схильність до компромісу, угодовства.

Значення в інших словниках

1. поміркований — помірко́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поміркований — Розважливий, обачний, обережний, розсудливий; (у бажаннях) скромний; (крок) не ризикований; (погляд) не крайній, не екстремальний.  Словник синонімів Караванського
3. поміркований — див. покірний; спокійний  Словник синонімів Вусика
4. поміркований — Помірний і поміркований Хоч як це дивно, але й освічені люди часом помиляються щодо слів поміркований і помірний, ставлячи одне замість другого: «Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, й часто траплялись відлиги».  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. поміркований — ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав...  Словник української мови у 20 томах
6. поміркований — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови
7. поміркований — Помірко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поміркований — ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав, коли б часом з цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його кінець (Н.  Словник української мови в 11 томах
9. поміркований — Поміркований, -а, -е Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.  Словник української мови Грінченка